Які види спорту продовжують життя на думку вчених

Всі аеробні види спорту краще впливають на здоров’я людини, ніж інші види вправ. До такого висновку прийшли вчені, які опублікували статтю в журналі European Heart Journal

В останні роки вчені почали активно цікавитися тим, як різні види фізичних навантажень впливають не тільки на стан м’язів і метаболізм людини, але і на тривалість життя і її якість в похилому віці.

Наприклад, кілька років тому вчені з Бельгії виявили, що багато форм ранковоъ руханки  уповільнюють старіння і омолоджують клітини людини, примушуючи їх виробляти білки, що відповідають за лагодження так званих теломер – кінцевих ділянок хромосом. Пізніше їх австралійські колеги проаналізували те, які види спорту збільшували тривалість життя літніх жителів Британії. Наприклад, подібними властивостями володіли теніс, аеробіка і велогонки, а футбол і біг майже не впливали на довголіття.

«Всі лікарі рекомендують займатися спортом, однак ніхто не проводив масштабних перевірок того, як він впливає на реальне довголіття людини», – заявив Ульріх Лауфс з Лейпцігського університету.

Аналізуючи результати попередніх дослідів, він і його колеги звернули увагу на цікаву закономірність – всі види вправ, які були найбільш корисні для організму, належали до числа так званих тренувань на витривалість, зміцнюють роботу серця і допомагають м’язам ефективніше використовувати кисень.

Вони зібрали групу з майже трьох сотень добровольців, які погодилися різко поміняти свій стиль життя. Вчені «виписали» їм різні набори вправ і протягом півроку стежили за тим, як змінювалися їх теломери.

Частина добровольців просто займалася легкими формами аеробіки, інші – чергували епізоди важкої і легкої навантаження, крутячи педалі на велосипеді або весла на човні. Третя група займалася на тренажерах, призначених для підвищення максимальної сили.

Однак тільки половина добровольців не кинула ці заняття і дотримувалася режим до кінця дослідів. Саме вони допомогли вченим довести, що зміни в довжині теломер дійсно залежали від типу навантаження.

Наприклад, виявилося, що активність білків, що захищає їх від руйнування, зросла приблизно в два-три рази у добровольців, які займалися бігом, аеробікою, веслуванням і на велотренажерах, але ніяк не змінилася у любителів важкої атлетики. Це означає, що клітини спортсменів, які займаються легкою атлетикою або аеробікою, старіють повільніше, ніж організм любителів «качалок» і штанг.

Успішне завершення цих дослідів, як сподіваються Лауфс і його колеги, приверне увагу інших вчених до цієї проблеми, що дозволить провести більш масштабні повторні перевірки їх висновків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *